Путеводитель по сайту Отличия ЛитСалона от других сайтов

Яблоня

Яблоня

                                            Яблуня

 

Вгніздилась яблуня, стара і одинока

У кінці саду. Тиха і німа …

Сховалась, мабуть, від чужого ока, -

Тепер її потріпує зима…

Ламає вітер крила їй лелечі,

Мороз вкриває інеєм гілки…

А сіра пам’ять струшує на плечі

Немов сніжинки, вицвівші роки…

Нема сусідів, подружок немає,

І голосів пташиних теж нема…

То ж вітер злий гілки їй і ламає,

Вона ж бо крайня… Та іще й сама…

 І нікому сердегу пожаліти, -

 Частенько в землю скапує сльоза…

 А коли квітом вкриються їй віти,-

 Всіх полонить незаймана краса…

Тоді літають бджоли-медоноси,

Такі кумедні, сильні і святі,-

Але вона нічого в них не просить

У цім шаленім, прикрому житті.

 А потім осінь. Яблука червоні

 Постукують в саду і ніч, і день,

 Або кладе прохожим їх в долоні,

 Й подяки не чекає від людей…

А коли чує вересня розмову,-

Міняє сукню: світлу – на руду…

І поринає в сутінь вечорову:

Така вона страшна у цім саду…

 Отож сховалась від чужого ока,

 Її душа зітхає крадькома…

 Бо все життя, як палець – одинока,

 Сама у світі цім. Сама. Сама. Сама…

                                                  ***

 

Нравится
09:45
4
© Tatiana
Загрузка...
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку своих персональных данных.
Нет комментариев. Ваш будет первым!

Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора. Ответственность за тексты произведений авторы несут самостоятельно на основании правил ЛитСалона и Российского законодательства.


Пользовательское соглашение