Путеводитель по сайту Отличия ЛитСалона от других сайтов

Григорій Сковорода жартує...

Григорій Сковорода  жартує...

   Театральна  притча


                ДІЙОВІ ОСОБИ:


 Сковорода Григорій Савич 
 Загорулько Тарас-пічник,  він  же  депутат. 
Ліда - його дружина.
 Козлов / Мент / - сержант, черговий  поліцай.
 Віктор - студент Театральній Академії, майбутній режисер.
 Світлана - його наречена, студентка Театральної Академії, майбутня актриса.

                    
 Дія відбувається в наші дні, в місті Києві.

ПРОЛОГ

 Как боль сердечную унять?
Чем скорбь души моей измерить?
Хочу я,  Родина,   тебя понять,
Хочу, как прежде,   в мудрость верить.
Смотреть не в силах равнодушно
На свой обманутый народ,
Что вновь уныло и послушно
Во  тьме безвременья бредет.
Здесь, от Азова до Карпат,
В одном стремлении могучем,
Соорудили с братом брат
Державу на днепровских кручах.
Хочу понять - где рай земной,
Давно обещанный пророком?
Когда придет сюда покой
И благодать - в какие сроки?
Течет могучая река,
Молчит трусливое потомство...
И торжествует вероломство
Под стон седого козака.

                     У той час, коли з динаміків звучать ці вірші, в залі, в блакитному промінні, з'являється м а н д р і в н и к. Він в темній довгополій свитці, з торбою за плечима, босий. Голова і частина обличчя прикриті капюшоном. Повільно проходячи між рядами, він іноді зупиняється, з цікавістю   вдивляючись   в обличчя глядачів, що сидять в залі, в ложах ярусів, на балконі. Потім піднімається на авансцену і ховається за завісою. Промінь гасне. Темно. З'являються звуки міста: шум проїжджаючих машин, неясні уривки розмов, чиїсь кроки   та  ін.
                           
                                                            ДІЯ ПЕРША

                  Картина перша

Міська площа. У центрі - постамент, посеред якого височить  у задумі М и с л і т е л ь. Ніч. Сяють зірки. З'являється чоловік років 30-ти. В руках у нього відкрита пляшка пива.

М у ж ч и н а / звертаючись до пам'ятника /. Привіт ... філософе!             / Пауза. / Мовчиш ... да? Ну, мовчи, мовчи ... / Підходить ближче. / Тобі ось добре тут: стоїш ... весь знаменитий такий! Квіти тобі носять / піднімає квітку,  кладе до підніжжя пам'ятника /, фоткаються  всі ... Поважають, загалом! 

А я? Хто я? / Відпиває з пляшки. / Дружина ось з дому   прогнала... Іди, каже, щоб очі мої тебе більше не бачили! Не вмієш, каже, ти жити, як інші! Он ... сусід наш колишній, Петька Хомяк ... навчався разом з тобою, а вже на "лексусі" по місту сновигає,   другу фірму недавно відкрив.

А   саме  він  першим   двієчником  у  класі  був, зі школи виперли ... за неуспішність. / Помовчавши. / Да, брат, куди мені ... пічнику, з ним тягатися... Та й хто зараз ці пічки замовляє? Хіба що в селі   коли-небудь ... або тут, в місті ... папік з баблом камін захоче ... для   коханки  своєї! / Через паузу. / Звичайно ... міг би, напевно, і я щось таке ... з цими фірмами крутити!

 Але ж це ... красти треба вміти, як всі крадуть, а я не можу ... душа у мене інша. Мені б ось більше... помріяти, поміркувати про наше життя-буття, з людьми поспілкуватися... от як ти це робив колись. Почитати що-небудь... книжки які мудровані, щоб зрозуміти, розібратися - що ж це таке навколо нас сьогодні робиться, брат? То криза у нас, то шміза... то мільярд знову  поцупили!  

 А буває ще й такий фокус-покус: спочатку медалями з усіх боків когось обвішають,   піднімуть до небес, а потім ... його ж, як тварюка останню, з небес тих скидають ... і по морді його! по морді! .. всім кодлом - луплять, аж хрякаютЬ, місця живого на ньому не знайдеш! Ось і думаєш собі, мізками своїми ворушиш, зрозуміти намагаєшся: звідки такі напасті валяться на нас з усіх боків, обліпили ... немов сарана яка, дихати не дають! 

Може, зірки на небі не так зійшлися ... а, може, там мітку чорну хтось зробив ... за гріхи наші? Так це чи ні ... достовірно, звичайно, я не знаю... але сидимо ми зараз, брат, в глибокій, темній... місцевості! І як вибратися з смороду цього на світ божий, щоб пожити ... хоча б трохи, по-людськи, не знаємо! 

/Відпиває з пляшки. Помовчав. / Ти ось гордий був, честю своєї дорожив... І правильно робив! Нічого було їм ... панам цим блудливим, в рот заглядати! Ти думаєш, що ... вони сьогодні іншими стали? З совістю стали дружити? Про нас, бідних трудяги, думати? / Сміється. / Ні, брат ... шкуру тільки свою панську поміняли злегка, а так ... нутро все те ж саме, вовче ...

Ч о л о в і ч и й   Г о л о с.   Згоден, брат ... пани завжди були сволотою. У всі часи ...

Тривала пауза. Чоловік озирається, намагаючись зрозуміти - кому належить голос? Потім піднімається і обходить пам'ятник навколо, уважно оглядаючи його.

М у ж ч и н а / зупинився /. Та я ж начебто ... сьогодні і не пив взагалі…  Так ... стопарчік перекинув по дорозі ... і то в борг - дружина з кишень всю дрібницю витрусила. Діткам, говорить, на морозиво завтра ... в зоопарку. / Дивиться по сторонах. / Чудеса якісь ... Адже я ж ясно чув ... слова ці, про панів! / Через паузу. / А, може, це ... внутрішній голос? / 

Смієтьсяся. / Ні ... до "білочки" мені ще далеко! Та й не такий вже великий я любитель цієї справи ... / жест /, якщо чесно! Так ... іноді, під настрій, як ось зараз...                / Відпиває з пляшки. /

 Ч о л о в і ч и й   Г о л о с. І то правда, брат! Істинно всякий рід їжі і пиття корисний і добрий є, проте дотримуватись треба часу, місця і міри вжитку.      

  Велика  пауза.

М у ж ч и н а. Так ... розібратися треба ... Не дай бог, ще в Кащенко  потрапиш, якщо розповіси кому ... про голос цей ... / Пильно дивиться в зал. Глядачеві. / Пробач, шановний ... це не ти тут... зі мною?..    Ага, йдеш собі... Ну, і йди своєю дорогою! / Іншому глядачеві. / А, може, ти... ля-ля ці робив? ..    Зрозумів ... тобі це і на фіг не потрібно! Ну, що ж ... тоді заглянемо туди!     /Дивиться за лаштунками. / Нікого ... 

А який дурень там ... в кущах, сидіти буде в такий час ... і голос свій подавати? / Підходить до пам'ятника. Дивиться. / Ну ... признавайся, дружок: це ти зі мною ... пожартувати вирішив трошки ...   так?
М о н у м е н т / оживає /. Я. .. брат.  Не пожартувати ... поспілкуватись.
 М у ж ч и н а / не відразу /. Але ... як же так? Ти ж цей ... пам'ятник начеб-то? Не живий...  з мармуру зроблений?
 
М о н у м е н т. Та як сказати ... Поставили мене ось сюди ... і ніхто не спитав навіть - чи хочу я цього? Незатишно мені якось тут ... на камені цьому холодному ... / Зістрибує з п'єдесталу, розминається. / Затекли ... руки і ноги ... Спина болить ...

М у ж ч и н а. Ще б  пак! Спробуй ... стільки років тут простовбичити...не  рухаючись! / Простягає руку. / Тарас! Тарас Загорулько! Пічник ...
 М о н у м е н т. Григорій Сковорода! Філософ, поет, прибічник   правди.

                    Рукостискання. 
Т а р а с. Якщо чесно, я не вірю, що ми з тобою ... ось так ... запросто, розмовляємо.
 З к о в о р о д а. Чому?
 Т а р а с. Не буває такого ... щоб пам'ятники   раптом ... оживали! Хіба що ... в кіно!

С к о в о р о д а.   Я не знаю, що таке "кіно", брат, проте ... Бачиш-розмовляю ж я з тобою? Значить, буває ... іноді!  Виймає  з торбинки флягу. / Давай, брат ... за знайомство!
 Т а р а с. А це ... що?
 
С к о в о р о д а. Вино. Токайське ... Був я колись в Угорщині ... квітучий там край, винограду - море! Пізнавав там науку свою мудровану.
 тих пір і полюбив я напій цей чудовий ... / Виймає з торбинки  пакунок, розгортає. / А це сир - французький ... "Пармезан"! Необхідне доповнення до трапези нашої ... / Сміється. /
                                 
                                           Сідають обидва на край постаменту.  
  
Т а р а с. Так, брат ... ніяк отямитись не можу ... Стояв, стояв ... і раптом - на тобі! / Сміється. / А що ... якщо це сон, брат ... а? Що все це мені ... наснилося: і ти ... живий, і вино твоє токайське ... і сир.
 
С к о в о р о д а / розливає вино в чаші. / А знаєш, брат ... я   геть  не здивуюся, якщо так воно і є!
 Т а р а с.  Чому?
 
С к о в о р о д а. Тому, брате! Життя людська є не що інше, як сон мислячої сили нашої. Під час цього сну радості і смутки, страхи і надії наші з'єднуються і створюють видимість прекрасного  життя. Але приходить час, сон зникає, мисляча сила - теж,  і починається вже інше життя, вічне - життя нашого духу.
 
Т а р а с. І ти хочеш сказати ... що ось зараз ... тут ... переді  мною, не сам ти - знаменитий Гриша Сковорода, а всього лише... твій дух?
       
С к о в о р д а. Не знаю, брат ... Може - так, а, може - ні.  Давай-но,   поки ... пропустимо по одній - веселіше розмова піде!
         Т а р а с / піднімає чашу /. Давай, брат Григорій! За тебе ... за твої мудровані    думки   та  речення!
   Т а р а с / хитає головою /. Гарне пійло ... Нісчак! І сир цей, "Пармезан" ... отпад просто!

          Пауза.

С к о в о р д а. Послухай ... брат Тарас!
Т а р а с / жує сир /. Так, брат Григорій ...
         
С к о в о р о д а. Скажи - на якій це мові ти зі    мною зараз розмовляєш?
         
Т а р а с. Як на якій?   На нашенській! На якій   всі говорять ... А тобі що ... муляє   щось?
         
С к о в о р о д а. Бачиш, Тарас ... я можу говорити на різних мовах: українською, російською, грецькою, німецькою ... староєврейською навіть! Латинь досконало знаю. А ось ... "нашенська", як ти сказав, та... ні, не зустрічалась   навіть  мені.
 
Т а р а с / бадьоро /. Нічого, брат ... звикнеш!   Адже   я  теж ... не відразу  
вскочив  в  неі! Міркую собі - то російською, то українською ... як нас в 
школі вчили! А потім дивлюся - всi ж ось так ... як я з тобою зараз! Ну, і ... потихеньку-помаленьку, на ньому почав, суржику цьому.
     
С к о в о р о д а. А суржик - це що?
        
Т а р а с. Ну ... суржик - це коли одне слово звідти висмикнеш, інше - звідси, перемішати   вcе   це, Як вареники в глечику, і ... шуруй
собі без оглядки! Ось як наша Вєрка Сердючка, наприклад!
       
С к о в о р о д а. А це хто така?
               
Т а р а с / сміється /. Та це не вона, а він ...   чоловік  тобто! Тільки косить під бабу! Ну...   на  зразок блазня якогось... Веселий такий, ціцькастий ...
         
С к о в о р о д а. Хто?
         
Т а р а с. Та   чоловік... Сердючка ця! Він для сміху примостив собі... ось такі буфера! Співає, танцює ... ну, і суржиком цим шпарить! А ми всі за ній ... підстрибом! / Співає, пританцьовуючи. / 

                          Тирли-мирли-гоп ... папала на любовь! 
                          Мирли-тирли-гоп ... ми весело спиваєм!

С к о в о р о д а / помовчавши /. Погано це, брат ...
         
Т а р а с. Це чому?
С к о в о р о д а. Себе поважати треба! А ось так ... гріх суміші такі робити. Бог дав нам життя, місце вказав, де вогнище розвести. Потім... звук за звуком, слово за словом, мові навчив ... спілкуванню тобто.

 У кожному звуці сторіччя приховані, в кожному слові - радість пізнання світу, в кожному реченні... якщо воно правильно вибудуване - мудрість народна проглядає! Тобто особистість... характер тих, хто цими словами божими   користується. 

Змішати їх ось так ... без розбору, - який же характер після цього буде? Замість обличчя прекрасного - пика викривлена дивиться навколо: хто її, таку, поважати буде? Було вже таке колись,  в  давні  часи, будували люди ... вежу Вавілонську - хотіли до самого Бога дістатися  -  та  не добудували! Тому що Бог стривожився тим, що затіяли  люди, узяв, та язик їх єдиний змішав - і тим роз'єднав людей ... перестали вони розуміти один одного.

                 Пауза.

Т а р а с / зітхнув /. Так, брат ... пройняв ти мене ... словами цими.               /Помовчавши. / Адже правда все те, що ти сказав: чим же ми відрізняємося ... від мавп тих? Чіпляємо на себе все, що на дорозі знаходимо, що блищить, і не думаємо навіть - на кого ми тоді ... схожі? Ех... давай-ка, брат Григорій, ще по одній ...

С к о в о р о д а. Можна, звичайно, але ... чи не скажеш ти - де тут ... у вас ... / Дивиться по сторонах. /
Т а р а с / через паузу /. Ну, що ... пивний ларьок, чи що?
С к о в о р у д а. Та ні, брат ...  не  ларьок ... Де тут ... можна ... по-малому сходити?

Т а р а с / оторопіло /. Не зрозумів ... 
С к о в о р о д а. Чого?
Т а р а с. Як це ... "по-малому"?
       С к о в о р о д а. Як все! / Усміхнувся. / Забуваєш, брат ... Ми ж з тобою ... токайське пили?
       Т а р а с.  Ну…  було   таке – пили.
С к о в о р о д а. Так от... природний процес в організмі пішов.
Т а р а с. У якому організмі? Ти ж цей ... пам'ятник, начебто?

С к о в о р о д а. Був ... був пам'ятник! А тепер .... бачиш - сиджу тут з тобою, розмовляю... бесіду веду. А пам'ятники, сам розумієш, цього робити не можуть. Ну ... покажеш чи ні?
Т а р а с. Та покажу, звичайно ... якщо треба ... Он, там ... / Киває головою. / Але він платний!
С к о в о р о д а. Як платний? Чому? Що це значить - платний нужник?

Т а р а с. Це значить - на шару туди не зайдеш! Грошики платити треба! Та й закритий він вже ... в такий час ... Капіталізм у нас   зараз... розумієш? Буржуї   все    захопили ... і нужники теж!
С к о в о р о д а. Бог милостивий ... що на світі робиться? / Хреститься. / Адже це ж все ... єство наше, воно нам   понад   дано: їжа земна, сон... такі от потреби. Як же це так, щоб... за гроші?

Т а р а с. А ти нишком,  тихенько...   під кущик сходи! Бачиш - нікого немає. І всі проблеми свої вирішиш там ... під кущиком! / Сміється. /
С к о в о р о д а. Земля дала - земля і прийме. Але не зовсім правильно буде, якщо ось так ... як тать нічний, я це зроблю. У кожному місті свої звичаї і свої права - їх поважати треба! А так - гріх свавільничати ...

Прямує за лаштунки.
   
Т а р а с. Ось чудеса ... з пам'ятником цим! / В зал. / А що, як  його зараз там ... в підворітті - та мент застукає ... а? Ось буде сміхота, якщо пам'ятник Сковороді в мавпятник посадять ... за порушення суспільних норм!                            / Регоче. /
        
 З'являється Ліда.           
             
Л і д а /на ходу/. Ага ... ось ти де, голубчику, прилаштувався? / Підходить до постаменту, бере флягу./ Я ж тобі що сказала - йди ... роботу 
шукай! А ти, мерзотнику, що робиш? / П'є. / А нічого шмурдячек ... пити можна!    Де ти його допял?

Та р а с /граючи/.   Бачиш...   люба... єдина   і   неповторна   моя...
Л і д а. Кінчай полову нести ... придурок! Яка є,   іншою  не  буду! Відповідай, коли тебе питають - де пійло таке взяв? На які бабки?

Т а р а с / на колишній хвилі куражу /. Чи розумієте ... мій ангел храни-
тель, Лідія Кузьмівна: це важкопоясненний факт, але... в світі іноді відбуваються події, які в нашому... реальному    житті   не під-
даються ніяким поясненням! Погляньте, будьте ласкаві, он туди...                     / Вказує на п'єдестал /.

Л і д а / повернулась /. Ну, дивлюся...  І   що?
Т а р а с. Це я вас повинен запитати - що? Де він?
Л і д а. Хто?
 Т а р а с. Дядечку ... який там стояв? Сковорода який називається?             / Хихикає. /
Л і так /в розгубленості /. А... справді - де? Він же тут ... скільки років вже стоїть!

Т а р а с. Стояв! Стояв ... Лідія Кузьмівна! А тепер ... самі   бачите...                       / Хихикає. /
Л і д а. Почекай, почекай ... голуб мій сизокрилий ...   А  чи  не ти його ... філософа цього, оприбуткував? Комусь під замовлення нишком спиляв і тепер тут ... гужівку собі влаштував? А? Ну ... признавайся, алкаш проклятий! / Замахується флягою. / 
                                                      
   З'являється   Сковорода.

С к о в о р о д а / Ліді /. Вечір добрий, люб'язна! Що тебе так стривожило тут ... на площі   цій   чудесній,   в таку пізню годину?

Л і д а / оглядає Сковороду /. 0... ще один ханурик приплив ... / Тарасу. / Так, значить ... це ви з ним на пару зміркували ... шабашку цю? / Вказує на п'єдестал, /
Т а р а с /мотнув головою /. Ось   дура   набита... Та ти поглянь   уважно!
Л і д а /агресивно /. На кого ... на цього синяка... гультяя   немитого?  Щас... робити мені більше нічого, як гадати  -  що   воно таке   і  звідки  взялося?

С к о в о р д а /Ліді, з посмішкою/. Не потрібно ображатися... промениста! І принижувати людину словами непотрібними теж не варто - це гріх! Бо всі ми послані Господом Богом /хреститься / на землю цю, щоб творити добро, а не зло. І не буде тоді ворожнечі і різниці між усіма нами, що прийшли в цей світ - багатими і бідними, убогими і сіримі, якщо від народження і до кінця днів своїх ми будемо невпинно пам'ятати головний   завіт Всевишнього: твори добро - і воздасться тобі по  справам твоїм!            / Хреститься. /

Л і д а /з подивом /. Ого... дивись,  куди завернув? Скажи - з якого болота ти виліз, мудрий такий ... а? / Підходить. / Може ... бухнути   хочеш? На ... ковтни разок! /Простягає флягу. /

С к о в о р о д а. Бачу ... добра в тебе душа, діамантова! Тільки в словах і думках твоїх багато сміття всякого мається. Але це - преходяще... / Бере 
флягу./ Вже коли послав нам Бог оце зілля - вживемо його під
благо! /Відпиває ковток, передає флягу Тарасу. / Нехай піде по колу чаша добра і благоденства... / Дає Ліді і Тарасу по шматочку сиру. / Вибач-   те ... усох трохи ... триста років вже йому. Їжа богів і філософів! / Сміється. /

Л і д а /відпиває ковток і пробує сир /. Нісчяк!.. Схожий на наш ... плавлений!  Закусь - будь здоров... у цій справі! / Жест. Раптом сміється.
Сковороді. / Вибач, звичайно, братень ... але я щось не зовсім доганяю: ну ... Бог - це, ясна річ, ти... раз пригощаєш! А філософи - це хто ... ми з мамалигою, чи що? / Регоче. /

С к о в о р о д а. Людина, небесна, подібна   судині, в якому несть числа всякої всячини: як хорошого - божого, так і негідного, підлого, що йде від плоті його ганебної. Зазірнеш   туди - і дна не видно, бо нескінченно  воно, як всесвіт! А щоб у всьому цьому непотребі  мету свою земну  знайти, треба сісти і подумати гарненько: що тобі, до душі твоєї, ближче? Що твоє ... споріднене? З цим і йти по життю ...

Л і д а / в захваті /. Ух ... як здорово ти сказав! Я себе поважати навіть  почала... / Сміється/.   Дивитись  тепер буду ... кожен день - де це там, у нутрі моєму... премудрості ці заховані? / Регоче. /

Т а р а с / упевнено /. А мені й дивитися не треба! Я завжди знав - у мені філософії   цієї ... навалом! Бери - не хочу! Тому й прийшов сюди, до Грішуні, щоб душу свою відвести   трохи, за життя поговорити, поміркувати  про те, про се ...

С к о в о р о д а / активно /. І правильно зробив, милок! Бо, розмірковуючи, людина незмінно прийде до філософії, яка і від мирської суєти його відведе, і пробудить у ньому тягу до піднесеного   життя, шляхетності серця і світлості думок!

Звідкись здалеку, можливо, з розкритого вікна, лунають неголосні, чарівні звуки Ноктюрн.

/ Натхненно. / Вона літає тоді безмежно - у висоту, в глибину, в ширину, їй не заважають ні гори, ні моря, ні   вітри!   Вона обіймає   колишнє,   заглядає у минуле, проникає в майбутнє, де бачить вже все нове - нових людей, нове творіння, нову Славу! Новому нове дай... чистому - чисте - ось світлі пориви душі істинної людини,   що  змогла  звільнити  своє серце від усякого рабства! І все це завдяки їй, цариці всіх земних наук - філософії! / З усмішкою дивиться на Ліду. /

           Пауза.

Л і д а / зітхнувши /. Так ... ясно! Заспівала парочка - індик і цесарочка! А що... добре ось так: токайське під зірками дудлити   і язиком безперервно  молоти, благо, він без кісток ... / Кричить. / От  тільки бабла вона в дім не приносить, філософія ваша хренова! Не звариш з неї борщу, і котлетку дітворі не зліпиш з неї ... трепотні цієї гребаной, яка всіх вже нас дістала ...  

 /Раптом замовкла. Потім тихо, Сковороді./ Вибач, браток ... зірвалася. Житуха у нас зараз ... не позаздриш! Крутимося з ним ... звіздарем цим блаженним, як жуки в  багнюці, та, видно, немає у нас... талану такого - бабки до себе підманювати...

                    Музика    поступово  замолкла.  Пауза. 

/Раптом весело. / А знаєш, брат ... я от придивилася до тебе, поспілкувалась - класний ти мужик, подобаєшся ти мені! / Б'є Сковороду рукою по плечу. / Одягнений ти, правда, в фуфло якесь ... незрозуміле, але це справа наживна! / Довірливо. / Кликати  тебе   як ... скажи?

С к о в о р о д а / неголосно /. Гриша моє ім'я ...
Л і д а. Нормально! Гриша - це звучить! / Пригадує. / Григорій Котовський ... Гришка Распутін ... Тотюннік ... теж Григорієм був! А по батюшці   як?

С к о в о р о д а.   Савич  я ...
Л і д а / бадьоро /. Теж о'кей!  Рідкісне, правда... Савич ... Але зійде! А прізвище?
Т а р а с.    Що ти пристала до людини, як реп'ях  до   дупи? Дихнуть не даєш спокійно ...
Л і д а /округлила очі /. Тю ... гляньте на нього! Ревнощів свої він ще буде мені тут показувати! Хочу - і розмовляю з розумною людиною, не те, що з тобою ... мамалигою - двох слів зв'язати не можеш!

С к о в о р о д а. Гаразд, не сваріться... Кому доля   надала  бути в парі, треба жити в  злагоді,   а не в сварці! Сковорода моє прізвище.

Л і д а / здивовано /. Сковорода? / Витримавши паузу. / Да ладно... жартівник   мені теж... / Дивиться на постамент, потім на Сковороду. /
С к о в о р о д а. На цю тему жартувати не має наміру, промениста! Він самий   і   є ...

Л і д а / хитає головою /. Ага ... так я тобі й повірила ... Хоча ... схожий! Їй богу схожий! / Обходить Сковороду навколо. / І свитка   така ж ... з рядна, і зачіска ... під макітру. Та й симпатичний, як на фотці ... Словом – 
красень мужичок! / Регоче. /

Т а р а с / в стороні /. Ось… ось  що й потрібно було довести! / П'є вино. /
Л і д а / підбігає, вихоплює флягу /. Вистачить хлебтати на шару, дру  жечок! Окосіешь! / Повертається до Сковороди. / 0'кей ... брехун, нехай бу- дет Сковорода! Тільки я спочатку тебе ... помацаю!
С к о в о р о д а. Навіщо, мармеладова?

Л і д а. Для повної ясності ...
С к о в о р о д а / подумавши /. Розвіяти сумніви - значить наблизити ся до  істині. А чим більше пізнаєш істину, тим ясніше життєвий шлях! Задовольни свій інтерес, медова.

Ліда несміливо підходить і боязко торкається пальцем до руки Сковороди.

С к о в о р о д а /жартівливо/.   Ой!

Ліда скрикує, ховається за Тарасом.

/ Сміючись. / Ну, що ... переконалася, небесна?
Л і д а / заїкаючись /. Д-да ... начебто ... т-тепленький ти ... а   це  оз-значає  - живий!
       
С к о в о р о д а. А чому втекла? 
Л і д а. Злякалася ... якщо чесно!
 Т а р а с /обійняв Ліду/. Було б чого?   Не пам'ятників сьогодні боятися
треба,   а живих людей ... дурепа!
 
С к о в о р о д а / зітхає /. Це вірно, милок ... Багато ще антихристів бродить по цій землі, життя наше потворно виснажуючи    жадібністю своєї невгамовною і    язиковредіем! / Помовчавши, Ліді/.    А   чоловіка   свого не кривди, небесна: вже краще бути голим, та правим, ніж багатим   беззаконником.
 
Л і д а. Ага ... скривдиш його ... амбала   цього, як би не так! Він же штангу - 100 кг.    однією   рукою  викидає  до  гори... коли тверезий. Ось...  подивись,    будь  ласка!

Знову зазвучала музика, на цей раз вже ритмічна і азартна.

 Т а р а с, скинувши   шати, легко піднімається на п'єдестал і демонструє присутнім свої  рельєфні біцепси і трицепси.   Л і д а   і   С к о в о р о д а охають і ахають від здивування. Потім Тараса змінює його новий приятель, який, як виявилося, був так само не проти прийняти участь в цьому незвичайному сеансі бодібілдингу. Так, по черзі, вони і розважають  очманілу від захоплення Ліду, За цим приємним заняттям їх застає М е н т,   що  несподівано з'явився на площі.
          
М е н т.  Вітаю вас, веселий народ!
Л і д а.   Здрассьте ... 
Т а р а с.  Привіт!

Зістрибує з п'єдесталу, одягається. Одночасно з цим   замовкла  музика.

М е н т. Що це за стриптиз такий ...    середа ночі, ви тут влаштували?
Л і д а. Та так, мент ... нічого особливого. Прикололися  маленько!  Мужички ось ці ... силу свою показували, а я від них ... ну просто балдю!   
/Регоче. /

М е н т. Ну, ну ... балдійте, якщо вже так вам приспічило! Головне, щоб не  дуже шуміли, не порушували громадський спокій. А цей ... / в сторону Сковороди, вже одягнувшого свитку / чого мовчить? Німий, чи що?

Т а р а с. А він не може ...
М е н т. Це чому?
Т а р а с. Не знає, як ... з якого боку, до тебе підійти?
Л і д а. Форма твоя ментовська ... його бентежить! / Хихикає. /

М е н т /насупився /. Це що за разговорчики? А ну ... встати! Встати, я сказав! По одному - і в рядок! Бистрро!! / Вихоплює пістолет. / Я вам зараз покажу ментовську форму ... артисти-еквілібристи! Я вас швидко тут всіх постррою! / Кричить. / Де? Де він? Відповідайте! Негайно! / Ходить перед акторами, трясе пістолетом. /
Т а р а с / не розуміючи /. Хто?

М е н т. Ось цей ... який тут був... / Вказує на п'єдестал / Кастрюлькін ... Сковородкін   цей   з   торбою... де?
С к о в о р о д а. Чому кричиш так голосно ... люб'язний? Голос на братів своїх підвищуєш? Пістолькой своєї погрожуєш? Не гоже це! Всі ми перед богом рівні: ніхто не вище і ніхто не нижче.

М е н т / підходить впритул /.    А   ти, я бачу ... Цицерон! /Хапає   Ско- вороду за свитку. / Ти чого це мені тут ...  протяги  робиш, хмирь нечесаний? Вчити мене надумав ... да? / Відштовхнув Сковороду, Тарасу. / Хто він? Звідки?.. Бистрро!

Л і д а. Звідти ... / Вказує на п'єдестал /.
М е н т / Ліді /. Я ось тебе ... саму поставлю на цю тумбу, і будеш стояти там у глибокій задумливості...    до кінця віку!

                                        Рішуче  прямує  до  Ліди.

Т а р а с. Заспокойся, мент ... / Перекрив  дорогу/.   Поки я тут, її...  /вказує на Ліду / пальцем ніхто не торкне!

М е н т / в деякій розгубленості /. Це ... чому ж?
Т а р а с. Тому! Тарас Загорулько я ... чоловік    її!    А рука у мене... пічника ... ой-їй-їй,    яка    важка... / Показує кулак. /
М е н т.   Та  добре,  добре…   пожартував я ... / Ховає пістолет. /  Дивна  справа,  проте... / Дивиться на постамент. /
С к о в о р о д а. Що саме...    люб'язний?

М е н т. Та ось, власне ... чому я і тут. По рації передали: йди, кажуть, Серьога, глянь - пам'ятник волоцюзі цьому... Сковородкіну, начебто сперли!
Л і д а / награно /. Як сперли? Коли? / Підморгує Сковороді. /

М е н т. Натурально! Як завжди ... взяли -   й   зпіляли! Тільки от хто і коли - невідомо! Подзвонив один воділа: туди, говорить, їду, - стоїть!   Назад ... через пару хвилин, - вже нікого! Постоли одні ... Тепер ось бачу - і
личаків немає ... / Коситься на ноги Сковороди. Потім подходить   і пильно
дивиться йому в обличчя. /
С к о в о р о д а. Ти чого це, брат ... пялішься на мене, як коза на церковний   вівтар? / Сміється. /

М е н т / злегка знітився /. Та так ... нічого. Привиділося мені тут... дещо!
С к о в о р о да. Перехреститися треба,  люб'язний!   Тоді біси не будуть більше душу твою турбувати ...
М е н т /вздиха /. Це точно, брат ... треба! Тільки от ... з дитинства  не хрещений    я,    тому   і   хреститися мені якось ... не з руки. Та й у формі   я ...

С к о в о р о д а. Все це суєта, милок. А бог - вічний! До нього і треба йти. Він прийме, приголубить будь-кого... і заблуканого теж! Навчить, напоумить, на   шлях істинний наставить. Ми всі його діти... / Хреститься. /

М е н т / через паузу /. Хороші слова ти говориш, друже. Правильні! Рідко почуєш зараз такі ... про заблудлих. Знаємо ми, скільки шастає їх по вокзалах, базарах, площах ... спокою нам не дають ні вдень, ні вночі... / Раптом різко. /Документ! / Простягає руку./
C к о в о р о д а. Який саме, люб'язний?
М е н т. Який треба ... Паспорт  давай!

С к о в о р о д а /здивовано /. Паспорт? / Дивиться на Тараса, Ліду, потім Мента./    Це що таке - паспорт?
М е н т. Паспорт - це паспорт! Коли дивишся ... ось так,    і   дізнаєшся  - що за субчик стоїть перед тобою? І кінчай мені тут пургу гнати, мать твою ... / Кричить. / Що там ... в торбі твоїй? Відповідай!
С к о в о р о д а /спокійно /. Дорогі моєму серцю речі. З ними я подорожую. Вони допомагають мені переносити всі тяготи життя і творити ту   добру справу, до якої   я покликаний Всевишнім. /Хреститься/. 

Т а р а с / підходить, неголосно /. Та ти, мент, поглянь на нього   уважніше!   Невже так і не зрозумів ще, хто він?
Л і д а /підходить /. Так, дружок ... в тебе ж око   повино   бути - алмаз! А ти ... стоїш, соплі жуєш ...

М е н т / кричить /. Мовчати! Розумники тут знайшлися ... / Бігає по сце ні. / Я, можливо, сам вже з усіх боків до нього придивляюсь! Та тільки ... як тут повіриш у таке, щоб пам'ятник живій стояв ... і з тобою розмовляв ... а? Адже не буває такого!

Л і д а. Буває, ментяра, буває ... Ось ми, наприклад, вінчішко з ним пили. Токайське!
Т а р а с. Пійло - отпад! Старовинне ... Триста з гаком років йому!
Хочеш хільнуть? / Простягає флягу. /

М е н т. Та не відмовлюся, мабуть... / Відпиває з фляги. / Брага нічого ... ароматна!
Т а р а с. А це сир ... Звідти ж, з тих часів ... "Пармезан"!

Л і д а. Без добавок, значить ... Закуси! / Дає шматочок сиру. /
М е н т / жує /. Не кволо! Такого зараз немає ... Продають туфту якусь ліву ... траванутися  можна!

Л і д а. Ну, ось ... бачиш!   Адже це все він ... Грішуня наш, добра   душа, нас пригостив!.
Т а р а с. А ти на нього наїхав! Недобре, брат ...
М е н т. Ну, гаразд, гаразд ... Служба у мене така - наїжджати!   Розуміти   треба ... / Підходить до Сковороди. / Так ти, значить, і є той ... знаменитий ... /Звузивши  очі/. / А чим доведеш? Адже документів  у тебе - тю-тю ... ніяких! / Єхидно сміється. /

С к о в о р о д а. Чому це - жодних? Маємо дещо... / Дістає з торбинки листки паперу. / От ... байки мої.
М е н т / бере листки, розглядає /.   Так...   справді ...   зверюшки   якісь ... і почерк нічого ... з ятями! Тільки це ще не факт, дружок, що саме ти написав їх! / Повертає листки. /
С к о в о р о д а. Добре! Тоді давайте зіграємо ...
М е н т. Що?
С к о в о р о д а. Байку! Хоча б одну ... 
М е н т. А навіщо?

С к о в о р о д а. Тоді зрозуміти зможеш, хто її склав - я, Сковорода ... чи хтось інший?
М е н т. Зможу зрозуміти ... говориш? / Задумався. / Ну, добре ... Можна спробувати, якщо не довго ... А хто грати буде?

C к о в о р о д а. Ми. Всі разом! Це не важко зовсім: підучити слова, оскоморошнічати... / Простягає листок. / Ось ... байка "Свиня й мураха".   Ти будеш Свинею ... якщо захочеш?
       М е н т / погрожує пальцем /. Ні... голубчику, краще я буду Мураш- кою! / Бере інший листок. / А свиняче рило сам грай ... блазень гороховий!

С к о в о р о д а / сміється /. Можу і сам ... Грати будь-яку роль не за... навіть свиняче рило, коли  інтерес у людей   великий  до того є! Та ось тільки для мене, люб'язний, інша роль тут мається! Ну, а з хрюшкою, я думаю... / обернувся / зможе вправно впоратися... наш Тарасик! / Дає йому листок. /
Т а р а с /напружився /. А чому це я? Хай вже краще вона ...  діамантова  моя, таланти свої тут показує! / Регоче. /

С к о в о р о д а. За   спостереженнями   моїми  та відчуттям душі, мається в тебе, Тарасику, якийсь таємний потяг не тільки до пізнання суті    буття  земного,   але й ... до лицедійства! / Сміється. /
       Л і д а /активно /. Ще й який! Як засандалить... з получки, так хоч з хати тікай - таке видає, таке виписує! Сусіди по комуналці відразу міліцію викликають ...

          Клацнула рація.         

М е н т  /в  рацію/.  Слухаю,  товарищу  майор!
Ч о л о в і ч и й   Г о л о с. Що там з об'єктом ... Сковородою цим? Він на місці?
 М е н т. Так точно, товаришу майор, на місці!Стоїть... живий  і здоро-вий!
 Ч о л о в і ч и й   Г о л о с /не відразу /. Ну і жарти у тебе, сержант ...
 М е н т.    Вибачте, товаришу майор! Це я мав на увазі ...
 
Ч о л о в і ч и й  Г о л о с.   Дивись, щоб ми не   мали   на увазі тебе, коли не так   щось  буде ... Протокол  вже  склав?
 
М е н т. Приступаю, товаришу майор! Розмовляю з понятими... свідками  тобто!
Ч о л о в і ч и й   Г о л о с. Не забудь підписи поставити... Жванецький хренов!

   Клацнула рація.

М е н т / в простір /. Добре йому ... сидіти там, у конторі ... "цеу" свої видавати! А тут ситуація... ворогу не побажаєш! /Сковроді, з роздратуванням. / Ти ось тут ... фокуси вигадуєш ... з театром своїм, а 
мені ... віддувайся за тебе! / Через паузу, уже спокійніше. /Добре... так і бути - спробуємо! Тільки   швиденько... у нас, на  разі,  хвилин десять   є.                  

Виходить на авансцену.

/ До залу. / Байка "Свиня і Мураха"!   Свиню грає пічник Тарас Загорулько,    Мураху - черговий мент ... міліціонер тобто, сержант Сергій Козлов!

Повертається на сцену. Сковорода надягає парик. Ліда спускається до  зали, займає вільне місце.

С в и н я /з постаменту,   на   четвереньках /.   А   давай,    Мураха, посперечаємося,   що  я  багатший    тебе...    хрю-хрю-хрю!
 М у р а х а/біля  постаменту, на  четвереньках/.   Давай, посперечаємося,   Хрюшка ... я  багатший!
С в и н я.   Ні,    Мураха, - я! хрю-хрю-хрю ...
М у р а х а.     Та ні,  Свиня,  ти помиляєшся - багатший я...   

Л i д а /з залу /. Грішуня ... скажи цим дурням, щоб вони на корячках  не повзали,    дупами   не вертіли і пики один одному не корчили! Так  справжні  актори  не  роблять!

С к о в о р о д а /зупиняє Мента і Тараса, готових кинутися на кривдницю. /Дуже вірне зауваження, брати мої!  /Повертає акторів у вихідне положення./ Не  смішити глядачів лицедію слід, а образ тварюки грати правдиво, яка стала об'єктом його уваги! Зрозуміти спочатку - яке істинне нутро ховається за словами її?

М е н т /бурчить /. Спробуй... ось так,   відразу, нутро це знайти, коли на сцені ніколи не був. Я ж мент, все-таки, а не мурашка ...
Т а р а с /весело /.   А  я  нічого... відчув її...   свинюка цю нахабну!   Та  я    їх    по    телеку...   знаєте, скільки бачив?   Кожного  дня…   оці  рила…

С к о в о р о д а /жваво/. Саме  так!  Це найвірніший шлях до пізнання суті ролі: придивитися тихенько до натури, обуритися свинячою її поведінкою, потім приміряти до себе гарненько... і, вийшовши на сцену, розумно виставити порок сей людський... на загальне осміяння! Тоді і успіх до тебе неодмінно прийде, і глядач  буде  задоволений! / Підморгує Ліді. /
 
 Л і д а / з залу /. Давайте, давайте, отелли ... намагайтеся!   Чого  доброго - в актори ще виб'єтеся ... А там і в серіал запустять! Кажуть, вони там бабки лопатою гребуть ... /хихикає. /
   Т а р а с /з авансцени /. Добре, постараємося ... промениста! Тільки ти, будь ласка, патефон свій прикрий трошки ...
  
  Повертається на постамент.    

/Вже в образі Свині. / А, давай, Мураха, посперечаємося, що я багатший за тебе!
           М у р а х а.   Давай,  посперечаємося,  Хрюшка!  Я багатший! 
           С в и н я.   Ні, Мураха, - я!
М у р а х а. Та ні, Свиня, ти помиляєшся – багатший   я!
С в и н я/ заглянувши в листок /. Добре ... поважний пан! Скажи   мені тоді - а багато в тебе ... хлібного зерна?
       М у р а х а/ заглянувши в листок /. У мене повна жменя самого чистого і чесно заробленого зерна, вельмишановна Свиня!

Свиня голосно регоче.

С в  и н я.  Ну, і розсмішив ти мене, Мураха ... своїми зернятками!  Але, щоб суперечка наша була   чесною, я запросила розсудити нас пана Бика / вказує на Сковороду /. Він двадцять з лишком років відправляв з великою славою суддівську посаду... 

/Заглядає в листок/. І, можна сказати, що він, між усією своєю братією, найбільш  вправний  юрист і самий перший  афер... афер... /заглядає в листок / арифметик і алгебрік!   хрю-хрю-хрю ... Його благородіє може нашу суперечку легко вирішити ... адже він і в латинських   диспутах навіть вельми освічений і зол ... уї-ї-ї ... хрю-хрю-хрю ...
С к о в о р о д а - Б и к /прикинувши на   уявленій  рахівниці/.  Мура-шка лише одну жменю зерна має, як сама призналася добровільно,   та й, крім зерна, нічого більше не вживає.   А,   навпроти того, у пані Свині мається того зерна ціла поклажа,    що містить  жмень  300 з лишком...    му-у ... му-у ... му-у ... то зі всіх прав здравого міркування ...

М у р а х а. Не те ви рахували, пане Бик! Надягніть окуляри  та витрати проти приходу скиньте на рахунки! І тоді ви зрозумієте, що коли  пані Свиня за один мах    зжере   все свої 300 жмень, то мені моїх кілька зерняток вистачить на цілий рік! А   тому  я викриваю вас в нечесності і переношу справу у Вищий суд! / Іде за куліси! /
                   
                             Свиня і Бик довго і голосно регочуть.     

С в и н я/ вслід Мурасі /. Скатертиною дорога... дурна Мурашка! Вищий суд тебе чекає не дочекається... з твоєї жменькою зернят...   уі-і... хрю-хрю-хрю ...
 
С к о в о р о д а /знявши перуку, до   зали, вже як автор/. Бідний, чесний Мураха ... Не може він зрозуміти, що і у Вищому суді сидять в мантіях такі ж бики, які прихильні не до таких ось мурашок   зі   жменею чесно зароблених зерняток, а до тих родичів  своїх   могутніх,    що можуть більше насипати корму в їх корито.        

Звучить енергійне музичний вступ. С к о в о р о д а виконує сучасний   зонг,   М е н т,  Т а р а с  і   Л і д а допомагають йому, підспівуючи і танцюючи. / Театр маріонеток. /

Всякому городу нрав и права,                                                                                Всякий имеет свой ум голова.                                                                                       Где больше хитрых, а где  - простаков,  
         Где любят умных, а где - дураков! 
    А мне одна только в свете дума, 
       А мне одно только не йдет с ума-
             Где отыскать мне душевный покой, 
         Где прислониться седой головой? 
                       Петр для чинов углы панские трет, 
                        Федька-купец несусветно все лжет! 
                            Тот строит дом свой на новый манер, 
                                 Тот гнет проценты - попробуй проверь! 
    А мне одна только в свете дума, 
       А мне одно только не йдет с ума-
             Где отыскать мне душевный покой, 
         Где прислониться седой головой?
                  Тот непрестанно ворует грунта, 
                 Сей иностранны завозит скота. 
                             Здесь травят ближних, словно собак, 
                            Там шумит дом от гостей, как кабак! 
   
    А мне одна только в свете дума, 
        А мне  одно только не йдет с ума- 
             Где отыскать мне душевный покой, 
         Где прислониться седой головой?
                    Страшная смерть замахнулась   косой!                 
                   Не пощадишь ты ничьих волосов! 
                    Не поглядишь, где мужик, а где царь,                                          Все жрёшь вокруг, как солому пожар!                                             А мне одна только в свете дума,                                                                                          А мне одно только не йдет с ума -                                                                          Кто ж победит эту острую сталь?                                                                                   Тот, чия совесть, как чистый хрусталь... 


Л і д а / азартно /. Браво, браво! Грішуня, хлопці ... я в шоці!

  Гаряче   аплодує   разом   з   глядачами.

                                  
                               Картина    друга
                            
П а р е н ь / підходить до акторів /. Це дійсно здорово,  хлопці! Класно працювали! Круто, можна сказати! Давайте знайомитися! Ми - студенти 
Театральної Академії. /Простягає руку Тарасові. /Виктор ... Режисерсь- кий факультет. А це Свєта, моя наречена ... акторський факультет!

Т а р а с /потискує руку /. Тарас ... пічник!
В і к т о р /не відразу /. Люблю гумор ... Молодець! / Киває головою  Ліді. / Віктор!
Л і д а /подає руку /. Печніха ... дружина його тобто! Навчалася колись на штукатурів і малярів. Тепер ось разом шабашки женемо. Не часто правда ... раз на місяць. А звати мене Ліда! 

В і к т о р /витримавши паузу /. Супер! Відчуваю потенціал! / Подає руку менту. / Віктор!
М е н т. Сергій Козлов! Мент ... натуральний! Ось ... навіть  пiстолю   маю, наручники... / Показує. /  

В і к т о р. Так, так ... все за Станіславським! Головне  - це напруга, інтрига ... Молодці! / Повернулися, Світлані. / Хлопці- що треба... на рівні! Добре, що   ми   сюди   зазірнули... / Сковороді. / А ви, пробачте... хто? Либонь, автор цієї самої ... сценки з куплетами?
С к о в о р о д а. Свята правда, люб'язний! Григорій я ... Сковорода.

В і к т о р /регоче, Світлані /. Ну ... я ж знав, я ж знав, що саме так він відповість! Завтра ж на кафедрі покажемо цей етюд ... /Трохи заспокоівшісь. / Ну, добре, хлопці ... пожартували, поганяли  дурня... а, тепер, давайте, признавайтесь - звідки ви ... такі спритні?

Т а р а с /не розуміючи /.    Це ... в якому такому сенсі?
В і к т о р.     Я маю на увазі   -  з якого театру: Малахівського?..   російської драми?. франківського?. . Або у вас збірна солянка?

С в i т л а н а / Віктору, тихо /. А, може, вони взагалі не з Києва, а заїжджі ... гастролери?
 Л і д а / с усмішкою /. Ага ... з села Простоквашино ми, проїздом ... / Агресивно. / Та не з якогось ми не з театру! І воще ... Тарасик з ним ... ментом ось цим черговим, перший раз в житті на сцену виперлися! Ось він ... Грішуня їх попросив.
 
В і к т о р. А він, вибачте... хто?
М е н т. Сковорода ... хто ж ще?
Л і д а. Він же тобі   казав... ти що - глухий?

В і к т о р. Тобто... талановито виконував роль Сковороди - це ви хочете сказати?
Т а р а с. Ми хочемо сказати, друже, що він ... ось цей симпатичний  чолов'яга,   і  є  самий  справжній  Сковорода!

 М е н т. Так, так ... он звідти... /Вказує на п'єдестал/,  де стояв ще півгодини тому! А тепер, як бачиш, вартує ось тут, поруч з тобою ... власною персоною! Питання ще будуть?

                                Пауза.

В і к т о р / хитає головою /. Ні-і ... ні, хлопці ... вибачте, але я - пас! Це вже за межею! Метафізика - це не моє! Я діалектик, реаліст,   вірю в те, що на землі, а не десь там...   під землею або в небесах витає.

               Відходить    убік.

  С в і т л а н а / підбігає /. Почекай, Вітюша ... не кип'ятися! Ти подивись  туди… / Вказує на п'єдестал / - адже його дійсно там немає!
  В і к т о р. Кого - "його"?
     С в і т л а н а. Сковороди ... пам'ятника!
     В і к т о р.  Дійсно...   немає!   І   що?

С в е т л а і а.     А вдень він був!     Пам'ятаєш, ми проходили тут... пі- сля   лекцій? Ти ще сказав: "Коли-небудь я зроблю  про нього выставу!"

В і к т о р. Так, було таке ... Пам'ятаю.
      
 C в i т л а н а. Ну от! А щоб зробити  таку  виставу, тобі   варто було б поспілкуватися... з тим, хто буде його головним героєм ... тобто з ним! / Вказує на Сковороду. /

Пауза.

В і к т о р. Я зрозумів, куди ти хилиш ... Светік, але ... смішно все це! Вибач ... / Рішуче попрямував за куліси. /

C в i т л а н а / загородила дорогу /. А ти спробуй ... Вітенька! Повір ... в пропоновані обставини! За системою!   Можливо,  і  з'явиться  цікавий сюжетний хід...   або   ідея  іншого  якогось    проекту... а?

Пауза.

В і к т о р / раптом посміхнувся /. Вже  з'явилася!
C в i т л а н а / с цікавістю /. Яка?

В і к т о р. Зараз дізнаєшся! / Чмокнув Світлану в щоку. Підходить до Сковороди. / Добре! Припустимо ... припустимо, що ви дійсно...    нещодавно, покинули цей п'єдестал...
C к о в о р о д а. Сумніви тут недоречні, милок. Це правда!
В і к т о р. Тоді чому ви не зробили це раніше: вчора? .. позавчора?.. кілька років тому?

С к о в о р о д а. Інші часи - інші звичаї, дружок! Раніше я стовбичив    тут і радів тому, як життя навколо мене дзвенить струмочком, веселе  та заможнє.  А останнім часом горювати більше став - аж надто багато мирян убогих по вулицях бродить, благаючи копієчку і днями цілими  шукаючи  їжу... в місцях відхожих. А тут ще прийшов ... ось цей милий чоловік, почав скаржитися  на  свою  долю,    незатишність    сімейного   життя ...

Т а р а с. Було діло! Мене дружина  на  вулицю  виперла... ось ця коза! Іди, каже, гроші заробляй ... лопух!

Л і д а /агресивно /. І вижену знову, якщо бабла в  хаті  не буде!  /Віктору. / У нас в комуналці двоє дітей ... їм жерти нічого! борги по квартплаті, дах тече ... а у нього в кишені вже третій місяць - суцільний голяк! / Насувається на Тараса. /

С к о в о р о д а / зупинивши Ліду, Віктору /. Ось чому, друже, я і вирішив залишити назавжди ... оце почесне місце. Негоже стояти і  дивитись байдуже, як в печалі і смутку живе людина. Радість ... нехай і невелика, повинна бути в його серці!.. Ось ми... і веселили    тут один одного, як могли! / Сміється. /

               Пауза.

В і к т о р. Ну, добре ... зійшли ви з п'єдесталу, допомогли людині ... А що ви збираєтеся   робити   далі?

С к о в о р о д а. Те ж, що робив завжди, милок: піду від села до села, від міста до міста.  Буду  розмовляти  з  людьми,  давати   їм  добрі   поради,
настанови, навчати жити по божим законам і правді. Всяк повинен пізнати  свій народ і в ньому себе.

В і к т о р. Зрозуміло! Бажаєте продовжити все ту ж благородну місію, яка прославила вас на весь світ! Але ... Григорій Савич ... Зараз  вже не 18-е століття, а 21-ше! І ходити по  сільських  дорогах ... в постолах ... це, повірте, не продуктивно! І ми хочемо запропонувати вам дещо інший... більш сучасний, спосіб вашого спілкування з людьми.

С к о в о р о д а. Спілкування буває  різним,   милок! Ми вибираємо по смаку нашому друзів, щоб від повідомленних ними думок мати задоволення, а, значить, радість серця. Або біжимо від випадкових знайомих геть, бачачи в думках і словах оних безпросвітну дурість і человеконелюбіе! Скажи мені тепер - що за спілкування може мені бути цікавим, як не проста, задушевна бесіда з розумною людиною?

В і к т о р. Така ж сама, але ... за допомогою мистецтва!
З к о в о р о д а. Мистецтв   у  світі  багато,  милок! Якого саме?
В і к т о р. Такого, який ми тільки що бачили! / Сміється. /

C в i т л а н а /гаряче, Сковороді /. У вас же так здорово все  вийшло, коли ви тут ... байку свою грали, потім співали, танцювали ...

Л і д а. А що ... між нами, дівчатками, - классно  як   було! Я від Сердючки так не балдела, як від них ... хлопчаків  золотих! Хоч знову на сцену їх випускай!

В і к т о р / азартно /. Адже саме про це я і хочу сказати вам, друзі мої! Це ж готовий, професійно зроблений, номер, який можна було б повторити саме  тут ... на цьому  майданчику, скажімо ... десь днів через два-три ...

С в i т л а н а. І ви побачите самі, Григорій Савич, - успіх буде просто приголомшливий! 

Т а р а с.   Це - стопудово! Ми з моїм другом ментом вже тут покажеио  клас... правда, Серьога? / Поплескав    Мента по плечу. /
 
М е н т. А що? .. Либонь, думаєте: раз мент - так вже ні на що і не придатний, крім як кістки ламати да пістолькой своєї розмахувати?  /Підбадьорився. / Будь спок, дорогий товаришу ... дещо теж cмогём! / Іде на авансцену, в зал. / А ви, панове хороші, допомагати приготуйтеся! Так, так…   нічого на шару тут кайф ловити!

Л і д а / на авансцені /Дійсно! Балкони, яруси!.. а ви чого вуха свої розвісили? Давайте, давайте ... допоможемо нашому Гриші! Дружненько всі ... ручками поплескали, ніжками потопали! А  ну, а   ну... порепетіруємо  шоу для світового турне!   

                Гра із залою!

В і к т о р / після оплесків, в зал /. Молодці! Те, що треба! / Робить схвальний жест рукою. / З такими фанами нам тепер будь   який сірий вовк ... тобто проект,   не  страшний! / Сміється. /

С в е т л а н а / азартно, Сковороді /  Саме  так!  Підключимо хлопців
з Академії - і влаштуємо ... та-аке шоу! Додайте сюди ще телебачення, радіо і ... особливо, Інтернет!
 В і к т о р / пояснює Сковороді /. Це вчені шухлядки такі придумали: коли концерт іде ... ну, наприклад, ось тут ... на цьому майданчику, а в них ... в шухлядки ці, люди дивляться ... і бачать тих, хто співає і танцює, ніби живих! У всьому світі!
                                                        
                                                        
                                   Пауза.

С к о в о р о д а. В дивному віці живете ви, браття мої ... коли слова твої і образ летять ... шляхами невідомими, за тисячу   міль... І слухають ... і розуміють  тебе миряни... по всьому білому світі! Не міг я і помислити колись ... про диво таке!
 Л і д а / раптом /. А нехай він ще на флейті   що  небудь сбацае! Він же вміє ...
 В і к т о р. Відмінна ідея! Ми додамо в програму ще балет!
 
С в е т л а н а /радісно /. Точно! Я розкручений на бабки свого татуся, і ми дістанемо для вас, Григорій Савич,   найкращу... найкрутішу флейту в світі ...
 
С к о в о р о д а / зупиняє Світлану рішучим жестом /. Не  поспішайте, промениста ... / Виймає з торбинки дерев'яну саморобну   флейту. / З цією подружкою моєї задушевною  не розлучався   я  ніколи - ні в дні радості, ні в дні печалі ...

 Світло змінюється. Сковорода грає "Мелодію" Х.В. Глюка. Світлана та Віктор перетворюються в Орфея і Еврідіку, Ліда, Тарас і Мент - в інших блаженних тіней.        / Балет, театр маріонеток. /

C в i т л а н а. Браво ... браво, Григорій Савич! / Підбігає і цiлує Сковороду в щоку. / Так ... з таким почуттям, може грати ... тільки геній!
                
                      Оплески.

 В і к т о р / на підйомі /. Я знаю ... я впевнений, хлопці, - ми увійдемо з цим концертом ... з цим знаковим шоу, в історію! Ось побачите!
 С в е т л а н а / азартно /. А чому з одним? Чому тільки з одним, Вітюша? Адже ми зможемо проводити такі концерти регулярно!

 В і к т о р. Еврика! Светик ... ти в мене просто геній! / Цілує Світлану. / Дійсно ... приберемо ось цю жахливу тумбу, заасфальтіруем навколо, клумби з квітами щось  придумаємо ... і майданчик готовий! Грай собі на здоров'я притчі, байки ... співай, танцюй - роби, що завгодно! Правда ... неминуче виникне питання - а хто це все буде фінансувати?
                   
                   Довге  мовчання.. 
       Л і д а / наївно /. Ну ... як хто? Як це - хто? Уряд наш рідний! Улюблена незалежна держава і профінансує ... а хто ж ще?
                                      
                                    Вибух реготу.

 С к о в о р о д а / витримавши паузу, з посмішкою /. Чому... чому ви 
так смієтеся,   брати   мої?   Яка причина...   таких  нестримних веселощів  
ваших?

 Т а р а с /сміючись /. Ти вже вибач ... Грішуня, але дружинонька улюблена... не зовсім з того боку підійшла... до вирішення цього... делікатного   питання.

Л і д а /агресивно /. Ну чому ж не з тієї...  мамалига? Вічно ти з пантелику людей збиваєш! Кому, як не державі наший, пiдмогнути   нам,коли ми...   таке святе діло забульбеніваемо! Адже хто його... Гриші нашого, книжки сьогодні читає? Хто ... їдіть, запитайте будь-кого? Та майже ніхто... одне ім'я його і знають ...   та ось цей пам'ятник ... з воронами і галками на голові!
В і к т о р / несподівано /. Стоп!                                                                             
                                                                                
                                               Всі завмерли.

Я  вважаю - нам потрібно терміново пояснити Григорію Савичу причину такого, я б сказав ... непристойного сміху. Інакше він просто не  вірно  нас зрозуміє, образиться... і відмовиться з нами співпрацювати, порахувавши, що має справу з несерйозними жартівниками і балагурами.

С к о в о р о д а / поспішно /. Що ви ... що ви, брати мої? Як ви можете говорити такі слова? Адже якщо людина сміється, значить, він душевно здоровий! Значить, з радістю і любов'ю дивиться в цей прекрасний світ, а всі негаразди і дурості життя йому здаються ... безглуздими і смішними! / З хитринкою. / Адже я здогадався ... чому ви сміялися? І правильно робили!

Не потрібно ніколи нічого просити у панів тих державних - це негідно людини! Прийде час - самі принесуть, подадуть,   вібачаться... і спасибі ще скажуть! Тому як і дітям їх, і онукам ... і правнукам ця  добра   справ  по трібна   буде, душам   їх   і   розуму   цікавому! Щоб дорога їх життя на цій землі була довгою і радісною, а не  схожа  була  на   дурне,  небезпечне шарахання в глухому, дрімучому лісі ...

Ч о л о в і ч и й   Г о л о с. Ти що там за мітинг влаштував… Козлов? Я вже півгодини слухаю ... балаканину вашу п'яну... Хто це тільки що умні чал?

М е н т /відключивши рацію /. Все ... пропали ми, братці! Рацію забув вирубити...   ось...    цю кнопку натиснути треба було,   а   я... ідіот! / В рацію. / Це він, товаришу майор ... Сковорода ... пам'ятник цей ... говорив!

Пауза.

      Чо л о в і ч и й     Г о л о с. Ти що, Козлов ... в    устілку вже?
     
 М е н т.  Ніяк ні, товаришу майор, тверезий ... як скельце! Якщо хочете,   він  і  вам може  сказати...   парочку слів!

        Пауза.

Ч о л о в і ч и й   Г о л о с.    Ми думали тобі...   ще одну лички на погони повісити... за хорошу службу. А тепер повісимо дещо інше ... ідіот!Терміно- во повернися до відділу!

М е н т. Не можу ... товаришу майор!

Ч о л о в і ч и й  Го л о с.   Що-о?!
 
М е н т.   Об'єкт    залишити    не    можу, товаришу майор! Гришу...  дружба на  мого!   Адже   він  живий вже, не мертвий...

Т а р а с / у рацію /. Ми з ним токайське пили... і сиром закушували!
Л і д а / у рацію /. "Пармезан" називається ... французький!
Т а р а с / у рацію /. Розмову вели ... за життя наше собаче ...
      
 Л і д а / у рацію /. ...   що дах вже півроку тече, а дітям жерти нема  чого!
 С в і т л а н а /у рацію, весело /   Ще ми разом з ним співали, танцюва- ли…
 В і к т о р / у рацію /. ... і як далі нам жити-поживати на цьому   кепському  світі,  міркували-гадали!

 М е н т. Ось такі справи, товаришу майор! Так що як  запрошувати  нас  у  відділ - то вже всіх відразу, разом з Грішуней нашим ...
 С к о в о р о д а / у рацію /.   ... чого я тобі, окаяшке нетямущому, робити зовсім не раджу!

                 Голосний  регіт.

Ч о л о в і ч и й  Г о л о с. Бунтувати надумав... сержант?   Народ проти влади законною настроювати? Ну постривай ... гівнюк, покажу я тобі, як рвані цієї своїх здавати! Я вас всіх ... всю вашу банду немиту,   своїми
руками порву і викину псам на смітник!

                                                              Клацнула рація.

 М е н т / приречено /. Кранти мені, хлопці! Скінчилася моє  ментовське життя... Та й вас я всіх підставив ... Дуйте звідси! Швиденько! Заламають вони вас, упакують ... і самі розумієте, що потім з вами буде?

В і к т о р /рішуче /. Спокійно! Ніякої паніки! Це вже новий поворот в сюжетній лінії...   і, якщо чесно, він мені подобається! Але  головне  зараз - захистити цю... сміливу, порядну   людину/ обнімає мента/, який може постраждати... ні за що!

C к о в о р о д а. Ах ... ці злісні оглагольнікі ... розперезалися зовсім! Як сміють вони забороняти подкомандним своїм слухати мої х  розмов? Принижувати ні в чому не винних    громадян своїх мерзенною лайкою   підзаборною? Та ще   кутузкой  своєю   клоповою  і смертію  лютою   на дибі вас, чесних мирян, пужать? Не бути цьому! / Тупнув ногою. /

Л і д а. Не бути! / Тупнув ногою. /
Т а р а с Не бути! / Тупнув ногою. /
З в е т л а н а. Не бути! / Тупнув ногою. /

                                      Скупчилися, гаряче обговорюють ситуацію.

В і к т о р / виходить на авансцену, в зал /. А  це вже майже революція, 
панове! / Потирає руки. / Ох ... і почнеться зараз, я вам скажу, заварушка 
... Недарма в народі кажуть: "Не буди лихо, поки воно тихо!" Але не будемо даремно гаяти час! Тепер для нас головне - грамотно організувати оборону! / Повернувся, менту. / Зброя є?
М е н т. Само собою ... / Виймає пістолет, перезаряджає. / От ... "Макаров" ... тільки він іграшковий, на Петрівці купив.
В і к т о р. Не важливо ... Головне - щоб звук був!

М е н т. Без проблем! / Стрімко пересуваючись по сцені, стріляє з обох рук. Етюд. /
В і к т о р / в трансі /. Офонареть можна ... Ви ж станете кумиром нації, сержант!
Л і д а.    А чому б і ні? Ментяра у нас - просто атас!

Т а р а с /з готовністю /. А я можу... бруківку розвалили ... на Андріївському узвозі! Булижники там - ого-го!.. з сімнадцятого року ще лежать, чекають, коли ми звідти їх знову дістанемо!
З в е т л а н а / в захваті /. Булижник - зброя пролетарів!

              Чути   звуки міліцейських сирен.

В і к т о р / зупиняє Тараса /. Пізно, дружок! З хвилини на   хвилину    вони   будуть тут!

Л і д а / войовничо /. От і добре! Подивимося ще, чия візьме ...  правда, Гриша? Ти ж будеш   разом з нами битися...    в одних рядах?
 
С к о в о р о д а /азартно /. Безсумнівно, промениста! Священний обов'язок кожного християнина - захистити незаможних і бідних, але благородних і праведних! /Енергійно закочує рукави сувої. / Давненько мріяв я   зійтися  у  бою   проти цього підлого, розпусного стада зажерливих, лукавих мавп, що женуться за сволотою золотої монети! Проти цих регочучищих, лукавих зміїв, свиней, крокодилів...

 М е н т /кричить надривно / ... і взагалі - проти всіх знахабнілих   чинуш,   казнокрадів   і    шахраїв!
                              
                                Стріляє в повітря. Звуки міліцейських сирен все голосніше.

 Л і д а / войовничо /. От і добре! Подивимося ще, чия візьме ...
правда, Гриша? Ти ж будеш з нами битися ... в одних рядах?

 С к о в о р о д а / азартно /. Безсумнівно, промениста! Священний обов'язок кожного християнина - захистити незаможних і бідних, але благородних і праведних! / Енергійно закочує рукави сувої. / Давненько мріяв я битися проти цього підлого, розпусного стада зажерливих, лукавих мавп, що женуться за сволотою золотої монети! Проти цих регочущих, лукавих зміїв, свиней, крокодилів ...
М е н т / кричить надривно / ... і взагалі - проти всіх знахабнілих мздоїмцiв, пррроходимцiв і шахраїв!
                              
                      Стріляє в повітря. Звуки міліцейських сирен все голосніше.
 
С к о в о р о д а / обіймає мента /. Праведно мислиш, служитель
царьов...   Народ наш великий! Потрібно тільки з любов'ю і повагою
допомогти йому знайти себе. /Мрійно. / І повернемо ми тоді в Україну нашу милу спокій і достаток, щастя земне і благодать! А забувшим   Всевишнього, холуям і казнокрадам державним, не знаючим міри, вкажемо місця їх ганебні, в яких і треба буде відтепер їм перебувати!

В і к т о р. Вірно ... вірно, Григорій Савич! Саме так все і буде! Але...   ми переможемо їх не зброєю   і кулаками, а   розумом... і громадською думкою! Свєта... терміново телефонуй своєму   батьку-депутату! Нехай галопом скаче сюди... і телезірок своїх пузатих прихопить! / Сміється, в зал. / Мо-      же  хоч якусь  користь   народу принесуть ці ... веселі базіки-шоумени?
C в е т л а н а. Приголомшливий хід, Вітюша! Який же ти в мене, все-та-   ки ... розумненький! /Рвучко обіймає і цілує нареченого. / Зараз, зараз, мій милий ... / Шукає номер на мобілці / зараз, мій найкращий... мій геніальний Ейзенштейн!
                                     
                                           Розмовляє по мобільнику з батьком.
                 
В і к т о р / на підйомі /. Ну-с ... а ми ... / Натискає кнопки на мобілке / ми прицупимо  зараз сюди хлопців... з телестудії! / Сміється, в зал. / Шум буде, панове... на всю Київську Русь - це я вам гарантую! / В мобільник. / Алло ... Костя? .. Вибач, що розбудив! Валіть терміново на Подол!.. Терміново, кажу, валіть на Подол, до Сковороди ... з кінокамірами!.. 

І видіки  теж! Чим більше, тим краще!.. Так, так ... Сенсація   віку... і ще 
яка!.. / До   зали. /           Отже ... наближається основна - кульмінаційна 
сцена народної трагедії, панове! Зверніть увагу, з яким блиском ми її проведемо! / Повертається на сцену. /   Свєта, займи  мисце…  ось  тут!    I  пам'ятай: в цю сувору годину випробувань я - з тобою поруч! / Пристрасно обіймає і цілує наречену. /

 Ліда, а Ви прикривайте підходи... з цього кінця! Ви, Тарасе, будете захищати майданчик по периметру, але в основному ось тут... з тилу! Вам... шановний мент, і мені, доведеться прийняти основний удар на себе!

 Але ми ж вистоїмо... ми ж з вами вистоїмо, мій бойовий друже! / Обійми. / А Вас, Григорій Савич, я попрошу дістати скоріше ... вашу улюблену флейту! Боже мій ... навіть не віриться... / Бере   флейту в руки. / Невже ... невже це вона, та сама ... знаменита?
C в i т л а н а / декламує піднесено /.

                Мені моя флейта і вівця
                Дорожче царського вінця 
        
C к о в о р о д а. Так, брати мої ... саме на ній я грав, коли до мене примчав гонець з Московії. "Скажи матінці цариці, що я не покину Батьківщину свою", - гордо відповів я йому…  і прочитав оці вірші! А на поточний момент вельми знадобилися б ось ці, дорогі мені, строчки!            / декламує   співучо. /
                          
                                                                Геть, поступайся, геть,
                                                                Сумна ніч!
    C в i т л а н а / декламує /.      Сонце сходить,
                                                                Світло зводить ...
    Л і д а / декламує /.
                                                                Світло зводить,
                                                                Радість народить!
    В с е / декламують /.
                                                                Геть, поступайся, геть,
                                                                Потопна  ніч!

Л і д а / в захваті /. Ось бачите, Гриша, пам'ятаємо і ми дещо ... в школі ще вчили!
Т а р а с. Не багато, правда, але для перемоги нам і цього вистачить ... правда, хлопці?
С в іт л а н а /з  ентузіазмом /.   Знай  наших!  Головне - дух   бойовий!
Л і д а / задерикувато /. Воюй не числом, а вмінням!

В і к т о р. Вірно! Потопна   ніч, ти підеш від нас назавжди! І ми 
зітхнемо, нарешті, з полегшенням і надією! А тепер - грайте! Грайте 
голосніше, наш учитель і друг! Грайте сміливіше - і нас почують! Вся країна нас почує!  Весь світ!!

                                      Наростаючі звуки міліцейських сирен.

С к о в о р о д а.    Граю ... граю, мій променистий! Скільки разів я вже грав на ній, голубонці моїй, і її чарівні звуки глибоко проникали в душі людські, звали їх до свободи, до світла! Ну ... а тепер і сам бог велів!

                                     Видає звуки войовничого характеру.

В і к т о р /на авансцені. / От... ось він, справжній геній України! Його непокірний дух, як і колись, повстав проти ненависного гніту узурпаторів і тимчасових правителів! Хай живе повітря свободи!
Т а р а с /з каменюкою в руках /. Свобода або смерть!
 В с i /урочисто /. Свобода або смерть!


 C в i т л а н а /притиснувши до грудей знайдені десь жовтий і блакитний листочки паперів /. Краще померти стоячи, ніж жити на колінах!
  В с i /суворо /. Краще померти стоячи,  ніж жити на колінах!
           
                                                    Звуки сирен все ближче.

  В і к т о р. Тирани дихають нам в спину! Вони ось-ось увірвуться в наш демократичний   табір    і зімнуть наші ряди! Єднаємося же, браття!
   Всі. Єднаємося!
  
 В і к т о р.     І, що б не трапилося, яким   би не був   могутнім  наш ворог, ми не відступимо!
   В с i. Ми - не відступимо!
   В і к т о р. Це - останній рубіж! За нами - наша рідна, змучена, знівечена таємним ворогом, Україна! Батьківщина - або смерть!
   В с i. Батьківщина - або смерть!
Обіймаються. Потім займають бойові позиції. В руках Світлани вже високо піднята сукувата палиця, на якій вона примостила паперові, жовто-блакитні, листочки. Сковорода грає на флейті. Решта співають разом з багатотисячним хором  людей,  що  підійшли вже на площу.                                                       

Ще не вмерла України 
Ні слава,   ні  воля, 
Ще нам, браття молодії, 
Усміхнеться доля!
                                                   Згинуть наші вороженьки,
                                                   Як роса на сонці,
                                                   Запануєм и мі, браття, 
 У своїй сторонці.

Звук міліцейських сирен вже зовсім поруч. Раптово гасне світло. Темно. І в цей момент голоси співаючих несподівано підтримує   духовий оркестр,  який  казна-звідки взявся!
                                                    
                                                     Душу й тіло мі покладемо
                                                     За нашу свободу,
                                                     І покажем, Що ми, браття,
                                                     Козацького роду.
                                                                                          
        Звук під'їжджаючих машин, тупіт ніг, гучні крики, гавкіт собак. Вся подальша дія відбувається в абсолютній темряві, на фоні   могутньої народної пісні.

Ч о л о в і ч і  г о л о с а.   Молча-ать!.. Руки назад!..  Не   двигаться!.. 
Ч о л о в і ч и й  г о л о с.   Забрать пистолет! Остальных вязать!            Всех!!
Ж и н о ч и й   г о л о с.  Руки геть від трудового народу!
Ч о л о в і ч і й  г о л о с.   Пьяная  рвань  это,   а  не  народ! 
Ж и н о ч и й    г о л о с.   Хлопці ... депутати! Ви чули, як вони нас обізвали?
Ж и н о ч и й   г о л о с.      Зафіксуйте ... і на студію терміново!        
 Д в а   ж и н о ч и х    г о л о с а.  На  Сто дванадцятий канал!  Або  на   Нью 
 ван!  
      Ч о л о в і ч и й     го л о с.   Ах,   ты... собака,  кусаться вздумал? На тебе... на!
      Ж и н о ч и й   г о л о с/ на високих нотах /. Не смійте бити філосо- фа, гордість нації!
       Ч о л о в і ч и й  г о л о с.   Чмо  он  болотное,   а  не  гордость!
       Ч о л о в і ч и й    г о л о с.   Самозванец…   косит под гения!
      Ч о л о в і ч и й  г о л о с.   Ты  смотри,   как он брыкается?   Ха-ха-ха...
  Ч о л о в і ч и й   голос.   Да   вяжи   ты   его   скорее... не церемонься!
  Ч о л о в і ч и й    г о л о с.  Убрать   наручники!.. Отпустите его! Я депу¬тат!
              Ч о л о в і ч и й  г о л о с.   Плевать  я   хотел  на тебя... козла! 
  Ж и н о ч и й   г о л о с.   Хами! Що ви собі дозволяєте?!
  Ж и н о ч  и й   го л о с.  Не чіпайте репортерів! Вони захищають демократію! 
        Ч о л о в і ч и й    го л о с.   В  гробу я видел твою демократию! У меня приказ!
              Ж и н о ч и й    г о л о с/верескливо/.   Народ ... що ж ви стоїте і  дивитесь?    Рятуйте   хлопців!
      Ж и н о ч и й  г о л о с.  Бачите, що менти з ними роблять?!
                  І т. п. і т. iн... 

   Пісня звучить все тихіше і невпевненіше. Потім повністю витісняється  наростаючою  какофонією звуків, яка, досягнувши своєї межі, раптово обривається.
                                     
                                   А н т р а к т.                          
                            
                                   Д І Я    Д Р У Г А
                                                          
                                                                                 
                                         Картина  третя  


Спальня в елітній квартирі: ажурна французьке ліжко, різьблені тумбочки, торшер.
 На стІнах бра, гобелени, репродукція картини К. Моне "Схід сонця". Перед ліжком - білий пухнастий килим. В глибині спальні широке, на всю стіну, вікно. Воно зашторено.
                                                                               Ранок.   
         
Т а р а с / схоплюється з ліжка, весь в поту. На ньому нічна піжама. / А?. . Що? .. / Злякано озирається по сторонах. / Де це я? .. / Через паузу, поступово приходячи в себе. /Господи ... треба ж такому наснитися... / Хреститься.   Хапає  з тумбочки мобільник, клацає кнопками. / Лёха?. . Це я ... Тарас!.. 

Та не кричи ти... Знаю, що ідіот, але треба мені ... Конче... Прохання одне ... Ні, вдень уже не треба буде... І через місяць теж... Та дуже проста... дурна навіть!.. Ти глянь-ка... у вікно ... Ні ... де церква - не треба! У інше вікно... де пам'ятник видно... 

Ну чий, чий ... Сковороді цього... Хай йому грець…   Та ні... з мізками у мене все в порядку, а от з пам'ятником...   Що?. . На 
місці?..  Ти впевнений?. . Уважніше подивись ... ще раз!.. Ні ... по голові не били - це я точно пам'ятаю! Може, двинули пару раз по  сраці ... охоронці ... Та балерину цілувати поліз ... прямо на сцену! .. 

/ Хiхiкає. / А я подумав - це стриптизерка ... Так... набралися ми з тобою - по повній, башка розколюється... Ну все, все... расслабуха!.. Дрихні далі, кажу! . . Ну, само собою... як завжди... Бай-бай... / Вимкнув мобільник. / Уф-ф ... як гора з плечей ... / Задумався. / Да... стоїть філософ цей хренов...    А я?   Як мені-то бути... після всього?   А? Як тепер з нею... душею своєю, розібратися? 

Адже й справді - неподобство! Куди не глянь - деребан! Зверху до низу! Немов кроти які - все риють, риють ... і все під себе, під себе ... А вихід? Де вихід, питається? Адже здохнемо скоро все! Копита відкинемо! Розбежімося, хто куди! А хто виживе від міроедства такого - в рабство... як папуасів яких, заженуть... на тисячу  років! Без мови, без прав, без релігії, без... 

І що ж скажуть нащадки наші...  внуки, правнуки мої: був, мовляв, долбойоб такий ... Тарас Іванович Загорулько, родич наш дорогий, в депутатах служив! І ось ... з такими ж мудаками, як він, просрали нашу країну! Розтягнули її по коттеджам та банкам заморським, розграбували,  віддали у  полон  супостату... Ой-ей-ей ... біда просто! Пожежа! Цунамі якесь... Все! Ні кроку назад! Ні півкроку! Міняємо курс! Кардинально! І тільки правда у всьому! Оголена ... Гришкина правда! / Кличе. / Ліда! Лідуся-а...                                                                                  
           Входить    Ліда.     Вона   в   легкому    китайському     халатику.

Л і д а. Доброго ранку, милий! / Цілує Тараса. / Що трапилося? Чим ти так схвильований?
Т а р а с /в   сильному    збудженні/. Ліда ... дружина моя ненаглядна... Скажи мені. . . тільки правду  скажи,   не    приховуй    нічого…

Л і д а / здивовано /. Не зрозуміла ... Що це за тон ... Тарасик? І   чого тебе. . .   всього трясе? / Приклала    руку    до   чола   чоловіка. /
Т а р а с / відсторонюючи руку /. Скажи мені, Лідуся ...  признайся, як на духу: ти любиш мене?

Л і д а.    Тарас ... припини    негайно   цю    комедію!   На   тобі   ж    обличчя  немає ...
Т а р а с / знову відводячи руку дружини /. Я знаю, Лідуся... поганий я був чоловік, нікудишній ... Так ...    сіра    мишка ...   моль   непомітна  - ні собі, ні людям ...
Л і д а.    Нормальний!     Нормальний    ти чоловік ...   заспокойся! Для мене-найкращий! Ось тільки горілочкою ... іноді ... / Загрожує     пальчиком. /

Т а р а с. Мало часу приділяв...    і тобі,    і діткам    нашим     чудовим.   Шкода    їх ... / Плаче / пропадуть    вони    без    мене ...
Л і д а.    Господи ...   та   що   ж   з    тобою   діється - можеш   ти   мені   пояснити?

Т а р а с. Виходь заміж.... як  будь  що - я дозволяю ... Та не   тягни    з   цим ...     пошвидше виходь ...    поки молода    ще ...

Л і д а /присіла біля чоловіка,    обняла    його /.    Ех ...     Тарасик,    Тарасик ...   скільки разів я тобі казала - не пий стільки, знай   міру!   Адже    не   слухаєш ти мене…   І ось ... бачиш,   яку    нісенітницю   ти   несеш!   Так   і   до   "білочки" недалеко ...

Т а р а с.    А   передачі   в з  ону...   будеш   носити?   Не   часто - раз   на    півроку ...   або хоча   б ...   на  рік?

Л і д а / дивиться     уважно на    чоловіка /.    Стривай-но,    друже ...   Чи   не наковтався ти, випадково ...    гидоти    якої? / Кидається до тумбочок, переглядає   їх   вміст, з   аглядає під    подушки. /

Т а р а с.    Ех,    Ліда,   Лідуся ...   якби     ти    знала,    на   що   я    наважився... сьогодні ...  щойно!   Ти   б ... зрозуміла   тоді - який у тебе відважливий ...    ризиковий   чоловік ... і полюбила   мене   ще    більше,   а    не    стала   б   ось   так ...   дорікати   Бог    знає   чим ...

Л і д а / встала, рішуче /.    Добре!    Давай ... викладай!    Сам!   До бровІльно - що    там      
у    тебе   за   наполеонівські   плани   такі ...   на   опо хмелку?
Т а р а с / морщиться /.    Зараз,   зараз ...   Лідуся,    я    скажу ...   я   все     тобі    поясню ... тільки    ти ...    не кричи,    не   жени    ти   вже   так    мене ...  поспіхом... / Через паузу. / Я, Лідусь, прийняв рішення ... тверде,  остаточне...   доленосне    для   всіх нас рішення: не 
жити    більше    так,   як   я   жив   раніше.   Ось!

                Пауза.

Л і д а / раптом весело /. Ну, і добре! Молодець! Нарешті я почула від тебе розумні слова! / Сміється. /
Т а р а с. Так ... але я не дам жити так і іншим! Нікому! Досить, Лідуся, дивитися байдуже на все, що діється навколо! Словом... я вирішив дати бій!
Л і д а / злякано/. Бій?.. Кому?!

Т а р а с. Всім! Всім тим, "хто на посаду моститься, як коза на покрівлю, щоб через неї   скочити на купу рясного марнославства"!
Л і д а / схопилася за голову /. 0 ... господи! Звідки у тебе ... крамола така? Ти ж у житті нічого, крім "Букваря", не читав!

Т а р а с / гордо /. Зате я поспілкувався з ним ... мудрішим з  наймудріших,  розумнішим    з найрозумніших...

Л і д а.    Де?   Коли   ти   встиг?   І…    де ти його...  доп'яв?

Т а р а с / не слухаючи /. ... і він ... цей найрозумніший і найдобріший, визначив  мою карму... захисника Вітчизни і вказав мені... подальший життєвий шлях! А це - шлях боротьби, суворих втрат, поневірянь... і великих  страждань! За правду! За істину! За щастя простих людей, трудівників полів!
      
 Л і д а / приречено /. Все ясно ... Нікуди ти сьогодні не підеш! Я подзвоню Альоші ... все поясню ... Тобі потрібно терміново відпочити, полежати в ліжку ... / Садовить чоловіка в крісло, накриває пледом. / У тебе  лихоманка, милий... нерви,   мабуть,  зовсім розладналися... від твоїх засідань. 

Посидь  поки тут... заспокойся, прохолонь    трошки, а я піду, діток підніму ... сніданок приготую ... добре? / Цілує Тараса, йде до виходу. Біля дверей. / Дивись ... не грайся, Тарасик! /  Жартівливо  погрозивши   пальцем,    виходить. /        

Т а р а с / бурмоче слідом /.  Іди,  іди ... діамантова, а   мені   до под- вигу   готуватися треба!   З думками зібратися! Запал зберегти! Щоб ніхто ... ніяка в світі сила не змогла мене збити.. з наміченого щойно напрямку  дій!     / Встав. / Рішучий...   кривавий   бій - не інакше! Разити всіх підряд! Навідліг! /Скинув плед./  

Так, мовляв, і так ... пройдисвіти   мої   ненаглядні ... Гнати вас треба,   виколупувати   з  тепленьких  містечок ...щоб жодного на государевої службі!    І - хай живе повітря свободи! Ось так!! / Сміється, нервово. / "Не грайся, Тарасик ..." Буду,буду  гратися!  

І не гратися  навіть - битися! Кликати на барикади! Під кулі! Під снаряди! За демократію! За ... Звичайно ... все це / дивиться навколо / не з неба впало. Спробуй он там... від пічних справ, дочекатися, поки на одне   таке…   французьке  ліжко  нашкрябаєш! Або ось   ці... хороми на два поверхи, отримати…  на халяву.  Адже... як манна небесна, звалилися!

 Будьте   ласкаві,   кажуть,  Тарасе   Івановичу... отримайте,   це належить вам... по   Вашому  державному    чину! Щоб було де про народ свій    улюблений, який вас сюди... на трон цей звів, подбати  ретельно, про біди його да проблеми   життєві  подумати...    

А     зарплата  моя,   депутатська? Інший  чолов'яга  цілий рік  мордується ... з ранку до ночі, щоб  грошенятка  свои  отримати, а тут - за місяць таку   ж   саму  купу… оп! - і відвалили! Та ще  й   добавочку... і не одну! Бери ... насолоджуйся життям, депутат! Не відмовляй собі ні в чому, бережи для народу себе...   дорогоцінного!
  
 Ні-і ... мудра вона в мене, Лідуся моя ... Вчасно підказала мені... учітелішке співу: що ти, каже, дореміфасолькамі своїми    заробиш? У депутати,   каже, йди! У депутати - і більше нікуди! Це ж не посада, а просто рай якийсь:  язиком  помолол,   за  барки  когось  схопив…   для виду, і ... пожалте: привілеї царські - на все життя! "Не грайся, Тарасик ..." Я ж    не йолоп якийсь  - розумію, на що йду ... 

Не кожен ось так ... правду-матку - та прямо в морду їм! В морду! Отримайте ... злодюги прокляті! Розбещенці нації! І-і ... будь, що буде! Що буде ... А що буде? А? / Задумався. В зал. / Шуму багато буде – ось  що ... Ще б пак - баламут! Бунтівник!  Підбуркувач  народних мас!! ..    

І  ось  тобі    вже   фотки в газетах ... телебачення... папарацці ці спритні... інтер-в'ю ... А як же - народний герой! Кармелюк! / Замовк. / А  що,   як   не  так  все буде.?  Може   ж і не туди ... не в ту сторону,  все повернути?  І що ж тоді? А? Ой-ей-ей ... Зімнуть ... зітруть в порошок, приб'ють, як мошку яку паршиву ... І що від мене залишиться? Що? Викинуть ... стусаном під зад! Пішов геть ... щеня! Зрадник! Робін Гуд недороблений! Всi ... хором!

І-і ... полечу я, як порошинка за вітром ... і де приземлюсь - невідомо! От невдача ... Як це я ... про порошинку - то цю забув? Адже без грошей моїх депутатських ... і всіх привілей - хто я такий? Пшик! Мильна бульбашка! Тля  непотрібна, смердючий продукт,  викинутий на смітник! 

А  в  мене ж   дітки... синок і донечка, в елітній школі вони ... що ж з ними-то буде? Теж  геть!   у той же день! одним махом! А хто їх там,  в школі,    з   батьком   таким   безголовим,   тримати    стане? Ось казус який ... треба ж   таке... / Чухає потилицю. / Виходить, недарма пічник мені цей   наснився ... Адже  у  руку сон може бути! 

Так, так... як би і справді не піти ось так ... з костуром да торбою, по білому світі, розмірковуючи під зірками про всяку всячину ... як Грішуня цей? Йому-то що - він уже там ... на п'єдесталі своєму стоїть ... весь в пошані да повазі  великій! А мені як? 

Чи поставлять ... ось так же, на видному  місці: за   правду, мовляв, загинув, у розквіті своїх творчих і розумових сил, за демократію ... за народ свій ... улюблений ... / Плаче. / Важко все це ... сумно якось ... Навіть уявити не можу, що буде ... потім, якщо все це ...   насправді,  а не те, щоб уже ... зовсім ... / Витирає сльози, 
кличе. / Ліда! Лідуся-а ...
   
  Л і д а / входить /.   Що...   милий? Що тут знову в тебе?
    
  Т а р а с / радісно /. Знаєш, Лідуся ... я ... я ... ну, звичайно ж ...   Словом  - все в порядку, Лідунчік мій! Ненаглядний, улюблений ... самий-самий ...     /Цілує дружину. / Я - як завжди! І - ніяких ... ти зрозуміла, 
Лідуся ... ніяких!    / Міцно обіймає дружину. /
      
 Л і д а /З посмішкою /. Ну ... я ж знаю: ти у мене - розумник! / Цілує Тараса. / Там твоя глазунья... вже готова, між іншим... І стопарчік улюбленого "Камю" ... з Парижа! /Лагідно. / Іди мерщій у душ ... Мусику – за  десять хвилин машинка приїде ... бі-бі-бі-і ... На службу тебе відвезе ... до дружків   твоїх   нерозлучних ...

                                        Йде.

 Т а р а с / в сильному хвилюванні /. Ні-і ... що не кажи - прекрасна це робота - депутат! Завжди на увазі, завжди у вирі подій! І хлопці    у нас - що треба ... знають, як справу з розумом вести! Мислять! Міркуюють ...   краще будь-якого Ейнштейна! Один імунітет чого варт... 

/ Регоче. / Це ж треба було додуматися! Справжня бойова кольчуга - ні один спис правосуддя там, за нею, тебе не дістане! А я - воювати з ними зібрався ... От сміхота ... така фігня раптом наснилася ... з волоцюгою цим ...

                                 З-за  штор визирає  С к о в о р о д а. 

С к о в о р о д а /кличе /. Ей ... Тарасик?
Т а р а с. А? .. Хто це? .. / Озирнувся, злякано. / Гриша?!

С к о в о р о д а / підбігає /. Я на хвилинку, Тарасик ... Ось...   тримай!          / Дає Тарасу книжку. / Тут всі мої труди і думки ... за багато років!                    / Підморгує. / Читай ... депутат, і передай іншому! А я до тебе ще навідаюся! Щоб дізнатися -   чи  змінилося   щось ... на службі твоїй    царевій?  Або, як раніше ... все   морди один одному квасите   да брешете   людям нещадно?

                         Біжить до вікна, ховається за шторою.

Т а р а с / в подиві /. Е-мое ... Так це що ... не сон, значить, був?
Підбігає до вікна, різко розсовує штори. У спальню вривається яскраве сонячне світло. Видно дахи сусідніх будинків, купол церкви. Чути ранковий переклик    дзвонів.

/ З подивом. / Нікого ... Значить ... значить, все-таки, сон ... / Дивиться на книгу. / А як же це? .. / Читає. / Григорій Сковорода ... "Сад божествених пісень". / Відкриває. / "Вірші ... діалоги ... притчі ..." Та ні ж, ні ... виходить - не сон! От   абракадабра   яка ...   це ж треба!

Г о л о с Л і д и /здалеку /. Тараси-ик... ти   де? Глазунья твоя вже охолола ...
                                 
                                          Пауза.

     Т а р а с / раптом рішуче /. Ні-і ... все! Все!! Із завтрашнього ж дня - зарядка! Щоденна! Гантелі ... біг    підстрибом... холодна   вода... ось ця 
розумна   книжка - і ніяких надмірностей!

                                       Біжить до виходу.
Йду, Лідуся ... йду-у ...

                                                                  Вибігає.                 
Переклик  церковних дзвонів наростає і переходить в ритмічний, музичний вступ. На сцену стрімко виходить С к о в о р о д а. У нього вже модна сучасна зачіска, на ньому джинси, футболка і кросівки. Він співає.

                                              Сколько  раз  мне  мир  ловушки  расставлял!  
                                                                    Мир  ловил  меня,  ловил - да  не  поймал!                                            
Убегал   всегда   от   любых   я   оков!                                                                                   Вот  я   каков!   Вот   я   каков!                                                                                                                  
Пам-парару-рам, пару-рам,                                                                        Пам-парару-парам, пам!                                                                               
Пам-парару-рам, пару-рам!                                                                                    Вот я каков! Вот я каков!                                        

На сцену вибігають Т а р а с, Л і д а, В і к т о р і С в е т л а н а і М е н т. Вони всі в сучасних, модних костюмах. В руках у них мікрофони. Співають разом зі Ско-вородой.
                                              
Кто  не   понял   нашей   шутки - глуп и  зол!                                                                           Через  годы   я   вернулся   на   Подол!                                                                              
Чтобы   вместе   с   вами  отныне,   друзья,                                                            Шагать   по   жизни – вы  и  я!                                                                                   Пам-парару-рам, пару-рам,                                                                  
Пам-парару-парам, пам!                                                            Пам-парару-рам, пару-рам!                                                        Вместе,    друзья!  
 Вместе,   друзья!
 
Поклони.
   Завіса


    2008 Червень Київ
    Безрук /Марро/ Валерий Романович
    Мob:  38067 9006390                                                                                                                                                                      /WhatsApp, Wiber/
   Сайт:  lekin.jimdo.com

Фото  з інтернета

Нравится
21:35
105
© Валерий Марро
Загрузка...
Нажимая на кнопку, вы даете согласие на обработку своих персональных данных.
Нет комментариев. Ваш будет первым!

Все авторские права на произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора. Ответственность за тексты произведений авторы несут самостоятельно на основании правил ЛитСалона и Российского законодательства.


Пользовательское соглашение