Лелеки

Петро Шевчук

  Лелеки

Чорнобиль по землі пройшов,

Земля враз попелом покрилась,

Лелеки парою   в гнізді,

Під  сивим пухом опинились.

Лелеки, ви завжди з людьми,

Лелеки, невід’ємні від людини,

Лелеки, наші вартові,

Лелеки – патріоти України.

Під  ранок  тато полетів,

А мама на гнізді зосталась,

На неї синьо-чорний дощ полив,

Вона ж, потомством опікалась.

 Лелеки, ви завжди з людьми,

Лелеки невід’ємні від людини,

Лелеки, наші вартові,

Лелеки – патріоти України.

Сніданок тато їм приніс,

А мама на гнізді лежала,

Повисла голова з гнізда,

І пташенята виглядали.

Лелеки, ви завжди з людьми,

Лелеки невід’ємні від людини,

Лелеки, наші вартові,

Лелеки – патріоти України.

Ліліяв  тато день і ніч,

Годував малят і вчив літати,

Аж поки, не прийшла пора,

Лелекам-дітям, в вирій відлітати.

Лелеки, ви завжди з людьми,

Лелеки невід’ємні від людини,

Лелеки, наші вартові,

Лелеки – патріоти України.

Лелека-тато в вирій не злетів,

Змахом крила, з дітьми простився,

Повисла голова з гнізда,

Навіки біля мами залишився.

Лелеки, ви завжди з людьми,

Лелеки невід’ємні від людини,

Лелеки, наші вартові,

Лелеки – патріоти України.

Коли прийшла весни пора,

Лелеки прилетіли знову,

До тата й матінки гнізда

До України, свого дому.

 Лелеки, ви завжди з людьми,

Лелеки невід’ємні від людини,

Лелеки, наші вартові,

 Лелеки – патріоти України.